Хуст

.

Жив собі в горах парубок. Як його звали – ніхто точно не знає досі. А керував краєм у ті далекі часи підступний Правитель Лісу. Він заманював людей у хащі і відбирав статки. Одного разу хлопчина повертався із ринку, де продав останню сорочку, щоб купити хліба старенькій хворій матері. От Лісовик і напав на нього. Та парубок був відважним і відбив атаку хазяїна гір.
– Як тебе звуть? – запитав він хлопця.


– Не скажу. Як відгадаєш, забирай усе, що маю, але якщо ні, то ти віддай мені своє майно, – усміхнувся юнак.
– Гаразд, – погодився Правитель Лісу і почав розмірковувати. – Він хоробрий, умілий, сміливий, терпеливий. Якщо взяти перші літери із цих слів і скласти докупи, то вийде – ХУСТ.
–  Ні, – весело сказав парубок, але мені сподобалось це ім’я.
Розлючений володар вирвав із корінням дуба і хотів його скинути на хлопця, але юнак мав надприродною силу і перехопив дерево у повітрі та скинув на Лісівника. Ледь вибрався хазяїн цієї місцини з-поміж гілок і, налякавшись, втік в угорські степи.
Наступного дня хлопчина взяв кількох товаришів, і вони разом розшукали скарби Правителя Лісу та роздали всім краянам. З того часу люди почали називати місцевість, де це трапилось Хустом. А згодом серед лісу виросло ціле місто, оточене з усіх сторін горами. Більше ніколи злий господар не навідувався до колишніх володінь.

*Це казка, не легенда і не реальна історія.

.

Гугл-переводчик:

.

Жил себе в горах молодой человек. Как его звали — никто точно не знает до сих пор. А управлял краем в те далекие времена коварный Правитель Леса. Он заманивал людей в заросли и отбирал состояние. Однажды парнишка возвращался с рынка, где продал последнюю рубашку, чтобы купить хлеба старушке больной матери. Вот Леший и напал на него. И парень был отважным и отбил атаку хозяина гор.
— Как тебя зовут? — спросил он парня.
— Не скажу. Как отгадаешь, забирай все, что имею, но если нет, то ты отдай мне свое имущество, — улыбнулся юноша.
— Ладно, — согласился Правитель Леса и начал размышлять. — Он храбрый, умелый, смелый, терпеливый. Если взять первые буквы этих слов и сложить вместе, то получится — ХУСТ.
— Нет, — весело сказал парень, но мне понравилось это имя.
Разъяренный обладатель вырвал с корнями дуба и хотел сбросить его на парня, но юноша имел сверхъестественной силе и перехватил дерево в воздухе и сбросил на Лесника. Едва выбрался хозяин этого места по-между ветвей и, налякавшись, убежал в венгерские степи.
На следующий день паренек взял нескольких товарищей, и они вместе разыскали сокровища Правителя Леса и раздали всем краянам. С того времени люди начали называть местность, где это случилось Хустом. А впоследствии среди леса вырос целый город, окруженный со всех сторон горами. Больше никогда злой хозяин не наведывался к бывших владений.*Это сказка, не легенда и не реальная история.

.

Источник: http://ivanna.ce-ya.com/

Один отзыв на «Іванка Сабадош (Иванна Дорих) – Хуст»

  1. Вальдемар Керенский пишет:

    Обалденно !

    Вторая
    2-ю-родная сестричка !

    (95-лет ничего
    не знал ,
    а когда читал
    то — любое слово
    без труда — понял )

    как-то
    хотел-было

    к — ридни съыздить
    в ивано-франкивский р-н

    да 10 лет
    прошло
    и — более

    все — zмерли

    а наташку всегда хотел

    (такая же как я ,
    но — никогда не виделись )
    .

    Желаю всего ВамЪ , солнца

    Вальдемар

    11.11.2012 01:58

Ваш отзыв